Під назвою «Вітають у хмарах» тут, очевидно, мається на увазі епізод «The Cloud Minders», який вийшов 28 лютого 1969 року. Це серія про те, як місія Кірка з отримання життєво важливого мінералу зривається через конфлікт між привілейованими мешканцями небесного міста Стратос і пригнобленими шахтарями на поверхні планети. (Memory Alpha)

«The Cloud Minders» — це одна з тих серій оригінального «Зоряного шляху», які на перший погляд можуть здатися трохи прямолінійними, але насправді ховають у собі дуже міцний соціальний нерв. Це не просто історія про далеку планету з дивним укладом життя, не просто чергова зустріч «Ентерпрайза» з чужою цивілізацією і не просто ще одна моральна п ... Читать дальше »

«Шлях до Едему» — це один із найдивніших, найбільш суперечливих і водночас найпам’ятніших епізодів третього сезону «Зоряного шляху». Формально це серія про групу космічних бунтарів, які захоплені мрією знайти міфічний Едем і втекти від цивілізації, технологій та правил Федерації. Саме так її й описують базові синопсиси: «Ентерпрайз» перехоплює групу відступників, що відкинули сучасний технологічний спосіб життя і вирушили на пошуки легендарної планети Едем. (memory-alpha.fandom.com) Але насправді цей епізод значно цікавіший за власну репутацію. Так, він місцями виглядає кумедно, подекуди — наївно, а часом навіть майже пародійно. Проте під усією цією строкатою оболонкою ховається напрочуд чесна фантастична історія про утопію, молодіжний протес ... Читать дальше »

«Реквієм по Мафусаїлу» — це одна з тих серій оригінального «Зоряного шляху», які працюють не як проста космічна пригода, а як сумна, майже елегійна фантазія про безсмертя, втому від життя, самотність і межі людяності. Це епізод, де фантастична ідея не просто існує десь на тлі, а пронизує всю історію: від атмосфери до діалогів, від конфлікту до фінального емоційного удару. І хоча серія не позбавлена певної театральності, а місцями навіть старомодної мелодраматичності, у ній є та сама рідкісна для третього сезону глибина, яка дозволяє їй і сьогодні виглядати набагато сильнішою за багато більш видовищних епізодів.

Сюжет починається з дуже практичної проблеми. Містер Спок хворіє на рідкісну й смертельну недугу, і єдиною надією стає мінерал райєтан, який можна добути лише на віддаленій планеті. Уже ця зав’язка задає серії подвійний тон. З одного боку, це класичний «Зоряний шлях&raq ... Читать дальше »

«Вогні Зетара» — це дуже характерна серія для третього сезону оригінального «Зоряного шляху»: трохи дивна, місцями театральна, не завжди бездоганна у виконанні, але з тією самою щирою любов’ю до фантастичних ідей, через яку серіал досі пам’ятають. Це епізод, де космічна аномалія поєднується з психологічною драмою, романтичним підтекстом і майже містичною атмосферою контакту з істотами, що давно втратили фізичну форму. І хоча «Вогні Зетара» навряд чи входять до числа найвидатніших серій франшизи, у них є своя виразна інтонація: тривожна, меланхолійна і навіть трохи моторошна.

На старті історія здається досить типовою для «Зоряного шляху». «Ентерпрайз» має доставити меморіальну капсулу на планету пам’яті, де зберігаються культурні та історичні надбання загиблих цивілізацій. Уже сама ця зав’язка звучить красиво. Це одна з тих детале ... Читать дальше »

«Та, що залишилася живою» — це саме той тип епізоду оригінального «Зоряного шляху», який не кричить про свою велич, не намагається вразити масштабом декорацій чи кількістю катастроф за хвилину, але поступово затягує в дуже дивну, тривожну і водночас по-своєму трагічну історію. Це серія, де на перший план виходить не битва з черговим космічним ворогом, а зіткнення з майже міфологічною самотністю, з істотою, яка пережила власний світ і застрягла між всемогутністю та внутрішньою порожнечею.

На перший погляд зав’язка досить проста. «Ентерпрайз» прибуває до планети, яка мала бути населеною, але виявляється повністю мертвою. Цивілізація знищена, усе живе стерте з лиця світу, а серед руїн залишається лише одна жінка — загадкова Лосіра. Уже сама ця конструкція працює дуже сильно. Серія навмисно будує атмосферу не навколо бойової небезпеки, а навколо відчуття післякатастроф ... Читать дальше »

«Мітка Гідеона» — це одна з тих серій оригінального «Зоряного шляху», після яких залишається не стільки відчуття пригоди, скільки дивний осад. Вона не схожа на класичні епізоди, де екіпаж «Ентерпрайза» стикається з космічною аномалією, ворожою цивілізацією чи черговим технічним кошмаром у стилі «ще п’ять хвилин — і все вибухне». Тут історія повільніша, камерніша, навіть місцями тривожна. Вона наче спеціально відмовляється від звичного темпу серіалу, щоб замість ефектної зовнішньої загрози показати куди менш комфортну тему: що стається з суспільством, коли воно не здатне впоратися з наслідками власного «успіху».

На перший погляд зав’язка виглядає майже як пастка у стилі психологічного детективу. Капітан Кірк погоджується на дипломатичний візит до загадкової планети Гідеон, але майже одразу опиняється в порожньому кораблі, який дивно наг ... Читать дальше »

«Нехай це буде полем останньої битви» — це п’ятнадцята серія третього сезону Star Trek: The Original Series. Її вперше показали 10 січня 1969 року; режисером був Джад Тейлор, телесценарій написав Олівер Кроуфорд, а історію створив Джин Л. Кун під псевдонімом Лі Кронін. За сюжетом «Ентерпрайз» підбирає втікача Локаї та його переслідувача Бела — двох останніх представників раси з планети Черон, чия багатовікова ненависть пережила навіть загибель їхнього світу. (en.wikipedia.org)

Це один із найвідоміших епізодів усього оригінального серіалу, і причина очевидна: він майже без маскування говорить про расизм. Не про ксенофобію в абстрактному сенсі, не про дипломатичне непорозуміння, а саме про расову ненависть, поневолення і самознищ ... Читать дальше »

«Кого боги захочуть покарати» — це чотирнадцята серія третього сезону Star Trek: The Original Series, уперше показана 3 січня 1969 року. Сценарій написав Лі Ервін за сюжетом Ервіна та Джеррі Сола, а режисером став Герб Воллерстайн. Уже сама назва відсилає до старого вислову на кшталт «кого боги хочуть знищити, того спершу роблять божевільним», який у популярній англомовній формі часто пов’язують із рядком із The Masque of Pandora Генрі Водсворта Лонгфелло. І для цього епізоду така назва майже надто прямолінійна: серія не приховує, що хоче говорити про безумство, велич, самозвеличення і тонку межу між героїзмом і манією величі. (Вікіпедія)

Сюжет починається з майже класичної для TOS зав ... Читать дальше »

«Елаан Тройська» — це той тип серії, який дуже добре показує, чому третій сезон Star Trek: The Original Series не можна просто списати як суцільний спад. Це тринадцятий епізод сезону, вперше показаний 20 грудня 1968 року, і його і написав, і зрежисував Джон Мередіт Лукас. Уже сам цей факт відчувається в епізоді: серія має доволі чіткий тон, міцну структуру і рідкісне для пізнього TOS відчуття того, що історія справді знає, чим хоче бути. Формально це дипломатична пригода про транспортування нареченої задля миру, але насправді — дуже химерна суміш політичної драми, космічного роману, воєнного трилера і майже комедійно-жорсткої «приборкувальної» історії. (Wikipedia)

Сюжет стартує з таємної місії в системі Теллун, біля кордону Федерації та клінгонського простору. «Ентерпрайз ... Читать дальше »

«Емпат» — це дванадцята серія третього сезону Star Trek: The Original Series, написана Джойс Маскат і поставлена Джоном Ерманом; уперше її показали 6 грудня 1968 року. За сюжетом «Ентерпрайз» прибуває на Мінару II, чия зоря ось-ось має спалахнути новою, а Кірк, Спок і Маккой, спустившись на поверхню, замість наукової станції знаходять дивний підземний простір, двох загадкових Віанів і німую жінку на ім’я Гем, яка виявляється емпаткою. Епізод також відомий тим, що BBC довго не показувала його через сцени тортур. (en.wikipedia.org)

Це одна з найдивніших серій усього оригінального серіалу. Не тому, що в ній є абсурдна концепція на кшталт «мозку Спока», і не тому, що вона намагається шокувати якимось дешевим трюком. Її дивність інша: майже театральна, штучна, дуже оголен ... Читать дальше »