«Вогні Зетара» — це дуже характерна серія для третього сезону оригінального «Зоряного шляху»: трохи дивна, місцями театральна, не завжди бездоганна у виконанні, але з тією самою щирою любов’ю до фантастичних ідей, через яку серіал досі пам’ятають. Це епізод, де космічна аномалія поєднується з психологічною драмою, романтичним підтекстом і майже містичною атмосферою контакту з істотами, що давно втратили фізичну форму. І хоча «Вогні Зетара» навряд чи входять до числа найвидатніших серій франшизи, у них є своя виразна інтонація: тривожна, меланхолійна і навіть трохи моторошна.

На старті історія здається досить типовою для «Зоряного шляху». «Ентерпрайз» має доставити меморіальну капсулу на планету пам’яті, де зберігаються культурні та історичні надбання загиблих цивілізацій. Уже сама ця зав’язка звучить красиво. Це одна з тих детале ... Читать дальше »

«Та, що залишилася живою» — це саме той тип епізоду оригінального «Зоряного шляху», який не кричить про свою велич, не намагається вразити масштабом декорацій чи кількістю катастроф за хвилину, але поступово затягує в дуже дивну, тривожну і водночас по-своєму трагічну історію. Це серія, де на перший план виходить не битва з черговим космічним ворогом, а зіткнення з майже міфологічною самотністю, з істотою, яка пережила власний світ і застрягла між всемогутністю та внутрішньою порожнечею.

На перший погляд зав’язка досить проста. «Ентерпрайз» прибуває до планети, яка мала бути населеною, але виявляється повністю мертвою. Цивілізація знищена, усе живе стерте з лиця світу, а серед руїн залишається лише одна жінка — загадкова Лосіра. Уже сама ця конструкція працює дуже сильно. Серія навмисно будує атмосферу не навколо бойової небезпеки, а навколо відчуття післякатастроф ... Читать дальше »

«Мітка Гідеона» — це одна з тих серій оригінального «Зоряного шляху», після яких залишається не стільки відчуття пригоди, скільки дивний осад. Вона не схожа на класичні епізоди, де екіпаж «Ентерпрайза» стикається з космічною аномалією, ворожою цивілізацією чи черговим технічним кошмаром у стилі «ще п’ять хвилин — і все вибухне». Тут історія повільніша, камерніша, навіть місцями тривожна. Вона наче спеціально відмовляється від звичного темпу серіалу, щоб замість ефектної зовнішньої загрози показати куди менш комфортну тему: що стається з суспільством, коли воно не здатне впоратися з наслідками власного «успіху».

На перший погляд зав’язка виглядає майже як пастка у стилі психологічного детективу. Капітан Кірк погоджується на дипломатичний візит до загадкової планети Гідеон, але майже одразу опиняється в порожньому кораблі, який дивно наг ... Читать дальше »

«Нехай це буде полем останньої битви» — це п’ятнадцята серія третього сезону Star Trek: The Original Series. Її вперше показали 10 січня 1969 року; режисером був Джад Тейлор, телесценарій написав Олівер Кроуфорд, а історію створив Джин Л. Кун під псевдонімом Лі Кронін. За сюжетом «Ентерпрайз» підбирає втікача Локаї та його переслідувача Бела — двох останніх представників раси з планети Черон, чия багатовікова ненависть пережила навіть загибель їхнього світу. (en.wikipedia.org)

Це один із найвідоміших епізодів усього оригінального серіалу, і причина очевидна: він майже без маскування говорить про расизм. Не про ксенофобію в абстрактному сенсі, не про дипломатичне непорозуміння, а саме про расову ненависть, поневолення і самознищ ... Читать дальше »

«Кого боги захочуть покарати» — це чотирнадцята серія третього сезону Star Trek: The Original Series, уперше показана 3 січня 1969 року. Сценарій написав Лі Ервін за сюжетом Ервіна та Джеррі Сола, а режисером став Герб Воллерстайн. Уже сама назва відсилає до старого вислову на кшталт «кого боги хочуть знищити, того спершу роблять божевільним», який у популярній англомовній формі часто пов’язують із рядком із The Masque of Pandora Генрі Водсворта Лонгфелло. І для цього епізоду така назва майже надто прямолінійна: серія не приховує, що хоче говорити про безумство, велич, самозвеличення і тонку межу між героїзмом і манією величі. (Вікіпедія)

Сюжет починається з майже класичної для TOS зав ... Читать дальше »

«Елаан Тройська» — це той тип серії, який дуже добре показує, чому третій сезон Star Trek: The Original Series не можна просто списати як суцільний спад. Це тринадцятий епізод сезону, вперше показаний 20 грудня 1968 року, і його і написав, і зрежисував Джон Мередіт Лукас. Уже сам цей факт відчувається в епізоді: серія має доволі чіткий тон, міцну структуру і рідкісне для пізнього TOS відчуття того, що історія справді знає, чим хоче бути. Формально це дипломатична пригода про транспортування нареченої задля миру, але насправді — дуже химерна суміш політичної драми, космічного роману, воєнного трилера і майже комедійно-жорсткої «приборкувальної» історії. (Wikipedia)

Сюжет стартує з таємної місії в системі Теллун, біля кордону Федерації та клінгонського простору. «Ентерпрайз ... Читать дальше »

«Емпат» — це дванадцята серія третього сезону Star Trek: The Original Series, написана Джойс Маскат і поставлена Джоном Ерманом; уперше її показали 6 грудня 1968 року. За сюжетом «Ентерпрайз» прибуває на Мінару II, чия зоря ось-ось має спалахнути новою, а Кірк, Спок і Маккой, спустившись на поверхню, замість наукової станції знаходять дивний підземний простір, двох загадкових Віанів і німую жінку на ім’я Гем, яка виявляється емпаткою. Епізод також відомий тим, що BBC довго не показувала його через сцени тортур. (en.wikipedia.org)

Це одна з найдивніших серій усього оригінального серіалу. Не тому, що в ній є абсурдна концепція на кшталт «мозку Спока», і не тому, що вона намагається шокувати якимось дешевим трюком. Її дивність інша: майже театральна, штучна, дуже оголен ... Читать дальше »

«Миттєво» — одна з тих серій третього сезону оригінального «Зоряного шляху», які добре показують і силу, і слабкість пізнього TOS одночасно. Це одинадцятий епізод сезону, вперше показаний 29 листопада 1968 року. Телеспектакль написав Артур Гайнеман за сюжетом Джина Л. Куна, який у третій сезон часто ховався під псевдонімом Лі Кронін, а режисером був Джад Тейлор. За сюжетом «Ентерпрайз» відповідає на сигнал лиха з планети Скаллос і стикається з цивілізацією істот, що існують у настільки прискореному часовому режимі, що для звичайних людей вони практично невидимі. (Wikipedia)

Уже сама вихідна ідея серії дуже сильна. У TOS не так уже й багато епізодів, де фантастичне припущення настільки чисте й одразу драматично продуктивне. Не богоподібний прибулець, не чергова культурна але ... Читать дальше »

«Пасинки Платона» — це десята серія третього сезону Star Trek: The Original Series. Її написав Меєр Долінскі, режисером став Девід Александер, а вперше епізод вийшов 22 листопада 1968 року. За базовим сюжетом «Ентерпрайз» відповідає на сигнал лиха з віддаленої планети й зустрічає там спільноту безсмертних гуманоїдів-платоніанців, які мають телекінетичні здібності та швидко перетворюють візит екіпажу на садистичну виставу. Саме ця серія найбільше запам’яталася через сцену поцілунку Кірка й Угури, яку часто називають одним із найважливіших расових телевізійних моментів епохи, хоча ширше формулювання про «перший міжрасовий поцілунок на телебаченні» сьогодні вважають спрощенням. (Wikipedia)

І це, мабуть, найприкріше й найточніше, що можна сказати про «Па ... Читать дальше »

«Павутина Толіан» — це дев’ятий епізод третього сезону Star Trek: The Original Series, уперше показаний 15 листопада 1968 року. Сценарій написали Джуді Бернс і Чет Річардс, а епізод пов’язують одразу з двома режисерами: основний кредит отримав Герб Воллерстайн, хоча Ральф Сененскі зняв значну частину матеріалу без екранного зазначення. За фабулою «Ентерпрайз» знаходить покинутий «Дефайент», Кірк застрягає між вимірами, екіпаж повільно втрачає контроль через дивний психічний вплив простору, а толіани тим часом починають плести енергетичну пастку навколо корабля. (Вікіпедія)

Це один із тих епізодів, де третій сезон раптом згадує, що оригінальний «Зоряний шлях» уміє бути не лише пригодницьким, а й по-справжньому науково-фантастичним. A.V. Club колись ду ... Читать дальше »