«Інстинкт. Частина 1» — коли спроба «очоловічити» рейфа народжує ще страшнішу істоту

ПРОЛОГ: село, якому роками сняться кошмари про «даймоса»

Команда Шеппарда прибуває на чергову планету Пегаса й натрапляє на маленьке село, яке живе в режимі постійної тривоги. Вночі з лісу виходить істота, якого вони називають «даймос» – вона краде й вбиває людей. (stargate.fandom.com)

Старі розповіді селян:

• колись давно розбився корабель,

• з нього вижив рейф,

• відтоді «чудовисько» ходить полювати.

Для команди картина зрозуміла:
десь поблизу ховається одинокий рейф, який десятиліттями харчується цим селом.

Паралельно на Атлантиді доктор Карсон Беккет працює над головною мрією свого життя – ретровірусом, що має «вимкнути» в рейфах ДНК істоти іратус і перетворити їх на людей, позбавивши голоду. (tvtropes.org)

І «Інстинкт» стикає ці дві лінії лоб у лоб.

СЮЖЕТ: рейфка, яку виховали як людину, і експеримент, що зірвався

1. Село й полювання на «даймоса»

Шеппард, Тейла, Ронон і МакКей:

• вислуховують селян: «не виходьте вночі, і, може, виживете»;

• дізнаються про давню аварію корабля;

• розуміють, що «даймос» майже напевно – рейф, який пережив катастрофу. (stargate-sg1-solutions.com)

Команда пропонує допомогу:

• Ронон знає, як полювати на рейфів;

• Тейла може відчувати їхню присутність;

• Шеппард звик «прибирати» подібні загрози.

Здається, що це буде стандартна місія «знайти й знищити чудовисько».

2. Печера, Заддік і Еллія: рейфка, яка намагається бути іншою

Сліди ведуть у ліс.
Тейла відчуває рейфську присутність, але якусь іншу, ніж звичайно.

У печері команда натикається на:

• молоду рейфку,

• і чоловіка, який стає між нею та зброєю Ронона.

Чоловік – Заддік, місцевий відлюдник-учений.
Рейфка – Еллія, яку він знайшов дитиною серед уламків корабля й виростив як доньку. (stargate.fandom.com)

Заддік пояснює:

• Еллія ніколи не годувалася людьми;

• він розробив сироватку, яка частково приглушує її голод;

• усе життя вона прожила в печері, тренуючи самоконтроль,
  бо знає: якщо вийде до людей, її вб’ють.

Еллія відверто соромиться:

• своєї зовнішності,

• своїх рук,

• самого факту, що вона рейф.

Вона говорить просту річ:
хоче бути людиною й колись вільно ходити серед селян. (stargate.fandom.com)

Для команди це ламає звичну схему «рейф = ворог».
Перед ними – істота, яка воює з власним голодом не менше, ніж люди воюють з рейфами.

3. Ідея Беккета: Еллія як перший доброволець ретровірусу

Новина про Еллію доходить до Атлантиди.
Для Беккета це – ідеальний «пацієнт нуль»:

• рейф, який сам хоче стати людиною;

• готовий добровільно піти на ризик;

• живий доказ того, що «найменше в них ще можна врятувати».

Ретровірус Беккета:

• має вимкнути та витіснити рейфську/іратус-ДНК;

• залишити лише людські гени;

• теоретично – забрати потребу в «живій їжі». (tvtropes.org)

Але на цій стадії:

• це ще напівготовий препарат,

• є тільки моделі та попередні тести,

• ризики абсолютно не зрозумілі.

Елізабет Вейр реагує обережно:

«Ми не маємо права перетворювати живу істоту
на випробувальний стенд, поки навіть не знаємо, до чого це призведе.»

Вона дозволяє Беккету їхати на планету лише для спостережень і аналізу,
але не для повноцінного експерименту. (tvtropes.org)

4. Другий рейф і страх селян: «хороших монстрів не буває»

Ситуацію ускладнює те, що в лісі справді є ще один рейф – дорослий самець, класичний хижак, який і влаштовує криваві напади. (stargate.fandom.com)

Через це:

• тіла продовжують знаходити,

• селяни бачать лише результат – нові жертви,

• для них немає різниці між Еллією й «тим самим» рейфом.

Будь-які аргументи тону:

«Вона інша, вона не винна»
…просто не працюють у спільноті,
яка десятиліттями живе на страху й втраті.

Заддік благає селян повірити,
бо знає: якщо вони дізнаються про Еллію –
її просто зітруть як загрозу.

5. Крадіжка ретровірусу: коли мрія сильніша за інстинкт самозбереження

Беккет прибуває на планету з:

• зразками свого ретровірусу,

• обережним планом збору даних,

• щирою надією, що це буде перший крок до миру.

Еллія чує усі розмови:

• вона дізнається, що існує препарат,
  здатний зробити її більш людяною;

• чує також сумніви:
  «препарат сирий», «потрібні тести»,
  «може бути смертельно небезпечно».

Для людини, яка все життя ховається й соромиться себе,
фрази про потенційний шанс звучать як знущання:

«Шанс є, але ми, можливо, колись його використаємо,
якщо все буде безпечно.»

Еллія робить відчайдушний вибір:

• краде ретровірус у Беккета; (fernsehserien.de)

• самостійно вводить собі дозу,
  не розуміючи ні дози, ні наслідків.

Її бажання «стати людиною»
виявляється сильнішим за страх померти.

6. Мутація замість порятунку: коли інстинкт виграє війну

Результат далекий від задуму.

Замість того, щоб:

• «зняти» рейфську частину,

• наблизити Еллію до людини,

ретровірус запускає неконтрольовану мутацію:

• зовнішність Еллії стає ще більш хижою;

• сила й швидкість зростають;

• головне – голод вибухає до рівня,
  де особистість вже не контролює тіло. (stargate.fandom.com)

У нападі Еллія:

• смертельно ранить Заддіка – єдиного, хто її любив;

• знаходить і вбиває дорослого рейфа, розриваючи його як здобич;

• кидається на Шеппарда й ранить його,
  змішуючи свою кров і ретровірус із його організмом. (stargate.fandom.com)

Саме з цього укусу й почнеться мутація Джона в наступній серії «Conversion» – це фактично cliffhanger для продовження. (stargate.shoutwiki.com)

У фінальній сутичці Ронон і Шеппард змушені її застрелити.
Це не тріумф, а розстріл живої трагедії:

перша рейфка, яка справді хотіла бути іншою,
гине через поспіх, страх і незавершену науку.

АТМОСФЕРА: темна байка про монстра, якого ніхто не дав стати людиною

«Інстинкт» побудований як темна казка:

• село, що боїться лісу;

• «чудовисько», яке забирає людей уночі;

• відлюдник у печері з таємною вихованкою.

Але це анти-казка:

• монстр насправді хоче бути добрим;

• люди, які могли б допомогти,
  приносять із собою небезпечний напівготовий засіб;

• суспільство, що роками живе в страху,
  просто не готове до нюансів «хороший рейф / поганий рейф».

Тон епізоду – не хоррор заради хоррору,
а скоріше сумна моральна притча:

мало просто захотіти вилікувати чудовисько —
якщо робити це не до кінця розуміючи наслідки,
можна створити ще страшніше чудовисько.

ГЕРОЇ: хто тут насправді монстр, а хто – жертва?

Еллія: «я не обирала бути рейфом»

Еллія – одна з найбільш трагічних фігур другого сезону:

• її природа – рейфська: голод, необхідність годуватися життям;

• її виховання – людське:
  сором за свою суть, бажання нікому не шкодити;

• її мрія – стати людиною настільки, наскільки це можливо.

Вона робить фатальний крок:

• вірить словам Беккета про можливість лікування;

• не виносить думки, що шанс може не дістатися їй;

• бере ініціативу – й гине від наслідків чужої недоробленої науки.

По суті, Еллію вбиває:

• не тільки рейфський інстинкт,

• а й поспіх людей,

• плюс суспільство, яке не дає їй жодного іншого шансу.

Карсон Беккет: «я хотів миру, а створив кошмар»

Беккет у цьому епізоді:

• вперше реально стикається з живим рейфом,
  який сам хоче його терапію;

• бачить перед собою не ворога, а першого добровольця;

• щиро вірить, що його ретровірус – шлях до кінця війни. (tvtropes.org)

Формально:

• він не наказував Еллії колоти препарат;

• не планував проводити експеримент у такому вигляді.

Але по факту:

• він приніс небезпечну розробку в польові умови;

• недооцінив відчай живого суб’єкта,
  якому казали: «ти проклята, але, можливо, ми колись тебе врятуємо».

У підсумку «Інстинкт» стає першою великою плямою
на його ідеї ретровірусу – попередженням того,
що вся ця лінія згодом обернеться історією Майкла та інших «людських рейфів». (sciencefictionbuzz.com)

Джон Шеппард: між співчуттям і необхідністю вистрілити

Шеппард:

• з одного боку, бачить в Еллії живу істоту,
  яка намагається боротися зі своєю природою;

• з іншого – командир, який відповідає за безпеку села,
  своєї групи й Атлантиди.

Він намагається:

• не стріляти, поки ситуація не перейде «точку неповернення»;

• вірити Беккету, що ретровірус – реальний шанс.

Але в фіналі:

• саме він опиняється пораненим її кігтями;

• саме він змушений брати участь у її знищенні.

Його інфікування – символічне:

той, хто дав шанс експерименту,
сам стає наступним об’єктом цього експерименту.

Тейла Еммаган: та, хто відчуває чужий голод

Тейла з її талантом відчувати рейфів:

• дуже гостро відчуває внутрішню боротьбу Еллії;

• з самого початку розуміє, що це не «типовий» рейф.

Вона:

• щиро хоче їй допомогти;

• але найпершою відчуває момент,
  коли свідомість Еллії відступає перед інстинктом.

Через Тейлу серія показує:

співчуття до «іншого» важливе,
але воно не скасовує реальної небезпеки,
коли ти лізеш у структуру його природи сирими методами.

Ронон Декс: «ми вже бачили, чим закінчується довіра до монстрів»

Ронон – голос жорсткого досвіду:

• він надто добре знає, що таке рейфи;

• не вірить у «хороших рейфів» за визначенням; (imdb.com)

Для нього:

• Еллія – потенційна загроза;

• ретровірус – небезпечна забавка вчених,
  яка може вилізти боком усім.

Його позиція проста:

«Я бачив, як гинуть світи.
Якщо щось виглядає як рейф і пахне як рейф –
я не дозволю йому підійти близько.»

І коли все вибухає,
саме Ронон діє максимально жорстко й швидко.

МІФОЛОГІЯ ТА ТЕМИ: перший реальний «постріл» ретровірусу

«Інстинкт» важливий для всесвіту «Атлантиди», бо:

• це перше практичне застосування ретровірусу Беккета на рейфі; (tvtropes.org)

• тут стає зрозуміло, що:

  • це не просто технологія,

  • а глибока етична й політична проблема.

Ключові теми:

• Природа vs виховання.
  Еллію виховали як людину,
  але її природа не зникла.

• Добрі наміри проти наслідків.
  Беккет і Атлантида справді хочуть миру,
  але експеримент, зроблений зарано,
  створює більшого монстра.

• Чи маємо ми право переписувати інший вид?
  Навіть якщо віримо, що робимо «для їхнього ж блага».

Разом із «Conversion» наступною серією,
«Інстинкт» запускає довгу арку:

• про ретровірус,

• про Майкла,

• про те, як далеко Атлантида готова зайти,
  втручаючись у природу рейфів. (sciencefictionbuzz.com)

КОНФЛІКТ: співчуття до монстра проти страху стати його наступною жертвою

У центрі епізоду – конфлікт:

дати шанс змінитися чи знищити, поки не стало пізно.

• Селяни вибирають страх: для них усі рейфи однакові.

• Атлантида намагається вибрати шлях гуманізму + науки –
  і стикається з тим, що наука ще не готова,
  а ставки вже смертельні.

Результат виходить жорстокий:

• «табір страху» отримує аргумент:
  «ось до чого приводять ваші милосердні експерименти»;

• «табір гуманізму» отримує першу серйозну травму.

КУЛЬМІНАЦІЯ Й ФІНАЛ: постріли в лісі й відчуття, що це лише початок

Кульмінаційні моменти:

• нічне полювання в лісі на вже мутовану Еллію;

• смерть Заддіка від рук тієї, кого він виховав;

• напад Еллії на Шеппарда й його зараження;

• останні постріли Ронона й Шеппарда,
  після яких «монстр» нарешті падає.

Після цього:

• село «звільнене», але ціною зламаних життів;

• Беккет повертається з важким відчуттям провини;

• Шеппард повертається… інфікованим. (stargate.shoutwiki.com)

Епізод завершується відчуттям:

історія з ретровірусом тільки починається,
і те, що сталося з Еллією, –
всього лише перший дзвінок.